ПОНЯТИЕ И ВИДЫ ФУНКЦИЙ ГОСУДАРСТВА

В юридической науке понятие «функция» употребляется для характеристики содержания деятельности, социальной роли, социального назначения государства и пава.

ФУНКЦИИ ГОСУДАРСТВА – основные направления и стороны деятельности государства, в которых отражаются и конкретизуются его суть, цели и задачи.

Функции государства – особый механизм государственного воздействия на общественные отношения и процессы, охватывающий основные направления деятельности государства по управлению обществом. Функции государства тесно связаны с характеристиками государства; его типом и формой. С эволюцией государства эволюционируют и его функции.

Функции государства классифицируют по разным основаниям:

1). В зависимости от продолжительности действия различают постоянные (которые осуществляются на протяжении длительного исторического периода функционирования государства) и временные (характерные для какого-то незначительного по времени исторического периода) функции государства. Например, на всех этапах своего существования государство осуществляет функцию охраны правопорядка (постоянная функция). В то же время функция ликвидации последствий конкретного стихийного бедствия или техногенной катастрофы носит временный характер. Она исчезает с достижением поставленной перед государством задачи;

2). В зависимости от значения различают основные и второстепенные функции государства. Их соотношение, «удельный вес» в деятельности государства определяются конкретным историческим этапом его развития и дают возможность оценить сущность государства, его социальное значение. Например, в годы войны на первое время выходит функция обороны, все другие функции государства подчинены ей;

3). По процессу реализации государственной власти: законодательные, управленческие, правоохранительные, информационные;

4). В зависимости от сферы приложения (по территории исполнения) различают внутренние и внешние функции государства.

Внутренние функции, характеризующие внутреннюю политику, осуществляются в пределах территории государства и нацелены на решение внутренних его задач, а внешние, отражающие деятельность государства на международной арене в его взаимодействии с другими субъектами международных отношений, направлены на установление и поддержание определенных отношений с другими государствами.

Внутренние функции по сфере общественных отношений в свою очередь делятся на:

- политическую: руководство развитием и функционированием политической системы, обеспечение демократии, осуществление властных полномочий;

- функцию защиты прав и свобод человека и гражданина: конституционное закрепление личных, политических и социальных прав человека, деятельность государственных органов, защищающих права человека и гражданина;

- экономическую: формирование и исполнение бюджета, составление и выполнение программ экономического развитие, финансирование ряда отраслей, непосредственное руководство государственным сектором экономики, создание благоприятных условий для развития экономики;

- функцию финансового контроля: выявление и учет доход производителей материальных и духовных благ, взимание налогов, распределение налоговых средств;

- социальную: обеспечение прав человека, забота о социально незащищенных слоях населения, сохранение социального мира и согласия;

- идеологическую: обеспечение плюрализма, гласности, демократии;

- культурно-воспитательную: обеспечение развития нации, культуры, образования, искусства и др.;

- функцию охраны правопорядка: обеспечение точного и полного осуществления правовых предписаний всеми участниками правовых отношений внутри государства, привлечение к юридической ответственности правонарушителей;

- природоохранительную, или экологическую функцию: регулирование процесса использования природных ресурсов, сохранение и восстановление естественной среды обитания;

- информационную функцию: организация и обеспечение системы получения, использования, распространения и хранения информации;

- другие.

К внешним функциям современного государства относятся:

- защита государственного суверенитета;

- поддержание мира и мирного сосуществования между различными государствами;

- формирование благоприятного политического климата;

- интегрирование национальной экономики в мировую;

- совместное с другими странами участие в решении глобальным проблемам человечества.

В современном мире, когда все проявления общественной жизни все более интернационализируется, грань между внешними и внутренними функциями постепенно стирается. Практически каждая из функций государства имеет внутреннюю и внешнюю стороны.

Так как деятельность государства осуществляется государственными органами – его функции реализуются в определенных формах:

- правотворчество - деятельность специальных государственных органов по разработке и принятию нормативно-правовых актов;

- правореализация – практическая деятельность государственных органов по реализации своих полномочий;

- правоохрана – деятельность государственных органов по созданию условий для соблюдения законности и правопорядка.

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

В юридичній науці поняття «функція» вживається для характеристики змісту діяльності, соціальної ролі, соціального призначення держави і пава.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ - основні напрямки і сторони діяльності держави, в яких відображаються і конкретизуються його суть, цілі і завдання.

Функції держави - особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, що охоплює основні напрямки діяльності держави по управлінню суспільством. Функції держави тісно пов'язані з характеристиками держави; його типом і формою. З еволюцією держави еволюціонують і його функції.

Функції держави класифікують по різних підставах:

1). У залежності від тривалості дії розрізняють постійні (які здійснюються протягом тривалого історичного періоду функціонування держави) і тимчасові (характерні для якогось незначного часу історичного періоду) функції держави. Наприклад, на всіх етапах свого існування держава здійснює функцію охорони правопорядку (постійна функція). У той же час функція ліквідації наслідків конкретного стихійного лиха або техногенної катастрофи носить тимчасовий характер. Вона зникає з досягненням поставленої перед державою завдання;

2). В залежності від значення розрізняють основні і неосновні функції держави. Їх співвідношення, «питома вага» в діяльності держави визначаються конкретним історичним етапом його розвитку і дають можливість оцінити сутність держави, її соціальне значення. Наприклад, у роки війни на перший час виходить функція оборони, всі інші функції держави підпорядковані їй;

3). За процесом реалізації державної влади: законодавчі, управлінські, правоохоронні, інформаційні;

4). У залежності від сфери додатка (по території виконання) розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

Внутрішні функції, що характеризують внутрішню політику, здійснюються в межах території держави і націлені на вирішення внутрішніх завдань, а зовнішні відображають діяльність держави на міжнародній арені у його взаємодії з іншими суб'єктами міжнародних відносин, спрямовані на встановлення та підтримання певних відносин з іншими державами.

Внутрішні функції по сфері суспільних відносин в свою чергу діляться на:

- політичне: керівництво розвитком і функціонуванням політичної системи, забезпечення демократії, здійснення владних повноважень;

- функцію захисту прав і свобод людини і громадянина є: конституційне закріплення особистих, політичних і соціальних прав людини, діяльність державних органів, що захищають права людини і громадянина;

- економічну: формування та виконання бюджету, складання і виконання програм економічного розвиток, фінансування низки галузей, безпосереднє керівництво державним сектором економіки, створення сприятливих умов для розвитку економіки;

- функцію фінансового контролю: виявлення та облік дохід виробників матеріальних і духовних благ, справляння податків, розподіл податкових коштів;

- соціальну-забезпечення прав людини, турбота про соціально незахищені верстви населення, збереження соціального миру і злагоди;

- ідеологічну: забезпечення плюралізму, гласності, демократії;

- культурно-виховну: забезпечення розвитку нації, культури, освіти, мистецтва та ін;

- функцію охорони правопорядку: забезпечення точного і повного здійснення правових приписів усіма учасниками правових відносин всередині держави, притягнення до юридичної відповідальності правопорушників;

- природоохоронну, екологічну функцію або: регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження та відновлення природного середовища;

- інформаційну функцію: організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення та зберігання інформації;

- інші.

До зовнішніх функцій сучасної держави відносяться:

- захист державного суверенітету;

- підтримання миру і мирного співіснування між різними державами;

- формування сприятливого політичного клімату;

- інтегрування національної економіки у світову;

- спільне з іншими країнами, участь у вирішенні глобальних проблем людства.

У сучасному світі, коли всі прояви суспільного життя все більше інтернаціоналізується, грань між зовнішніми та внутрішніми функціями поступово стирається. Практично кожна з функцій держави має внутрішню і зовнішню сторони.

Так як діяльність держави здійснюється державними органами - його функції реалізуються у певних формах:

- правотворчість - діяльність спеціальних державних органів по розробці та прийняттю нормативно-правових актів;

- правореализация - практична діяльність державних органів щодо реалізації своїх повноважень;

- правоохорона - діяльність державних органів по створенню умов для дотримання законності та правопорядку.