Витамины – это низкомолекулярные органические соединения различной химической природы, выполняющие важнейшие биохимические и физиологические функции.

Потребность в витаминах у организмах очень малая – от нескольких мкг до нескольких мг в сутки, так как они обладают высокой биологической активностью.

Различают витамины:

А). водорастворимые (С, В1, В2, В6, В12, РР, биотин, пантотеновая кислота);

Б). жирорастворимые (А, Д, Е, К).

Основоположником учения о витаминах является русский врач Н.И.Лунин, а термин «витамин» был предложен в 1912 года польским ученым К.Функом.

Витамин Д образуется в коже. Для этого обязательным условием является воздействие на кожу солнечных ультрафиолетовых лучей. Под воздействием солнечных лучей содержащийся в коже человека провитамин Д превращается в витамин Д.

Большинство витаминов не накапливается в организме и легко выводится почками. Два витамина – витамины А и Д – способны накапливаться в организме и вызывать гипервитаминоз.

Вітаміни – це низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які виконують важливі біохімічні і фізіологічні функції.

Потреба у вітамінах у організмах дуже мала – від декількох мкг до кількох міліграм на добу, так як вони володіють високою біологічною активністю.

Розрізняють вітаміни:

А). водорозчинні (С, В1, В2, В6, В12, РР, біотин, пантотенова кислота);

Б). жиророзчинні (А, Д, Е, К).

Основоположником вчення про вітаміни є російський лікар М.І.Лунін, а термін «вітамін» був запропонований у 1912 року польським вченим К. Функом.

Вітамін Д утворюється в шкірі. Для цього обов'язковою умовою є дія на шкіру сонячних ультрафіолетових променів. Під впливом сонячних променів міститься в шкірі людини провітамін Д перетворюється у вітамін Д.

Більшість вітамінів не накопичується в організмі і легко виводиться нирками. Два вітаміну – вітаміни А і Д – здатні накопичуватися в організмі і викликати гіпервітаміноз.