КРОВЬ И ЕЕ ФУНКЦИИ. КРОВ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ

Кровь – жидкая соединительная ткань, образующую совместно с тканевой жидкостью и лимфой внутреннюю среду организма. Кровь выполняет многообразные функции. Главнейшие из них:

- транспортная (транспорт питательных веществ, конечных продуктов метаболизма, газов, гормонов);

- защитная (клеточный и гуморальный иммунитеты, свертывание крови);

- терморегуляторная;

- гомеостатическая.

Все эти функции осуществляются благодаря сложному составу крови. Кровь состоит из жидкой части – плазмы и взвешенных в ней клеток – форменных элементов: эритроцитов, лейкоцитов и тромбоцитов.

Плазма крови содержит 90-92% воды и 8-10% сухого вещества. Сухой остаток состоит из органических соединений и минеральных веществ. Белки плазмы крови выполняют ряд важных функций. Они участвуют в поддержании рН крови на постоянном уровне. Белки придают вязкость крови, что имеет важное значение в поддержании артериального давления. Также участвуют в свертывании крови, являются факторами иммунитета, служат резервом для построения белков тканей и переносчиками ряда гормонов, минеральных веществ и липидов.

Форменные элементы крови имеют ряд особенностей в связи с выполняемыми функциями. Так, эритроциты возникли в процессе эволюции как клетки, содержащие дыхательные пигменты, которые осуществляют перенос кислорода и углекислого газа. Они имеют форму безъядерного двояковогнутого диска. Такая форма позволяет максимально приблизить внутреннее содержимое к поверхности эритроцита. Это же строение позволяет увеличить и общую поверхность эритроцитов. Все это способствует выполнению основной функции эритроцитов – транспортной.

Составной частью эритроцита является гемоглобин – белок, обеспечивающий дыхательную функцию крови. Он легко присоединяет и отдает кислород без изменения валентности железа.

Лейкоциты – белые кровяные тельца, выполняющие защитную функцию. Лейкоцитам, в отличие от эритроцитов свойственно амебоидное движение, благодаря чему они способны двигаться между клетками разных тканей организма и выполнять свойственные только им функции. Они обеспечивают клеточный иммунитет – защиту организма от микроорганизмов и веществ, которые несут генетически чужеродную информацию. Таким образом, основная задача иммунной системы крови – поддержание гомеостаза организма.

Одной из форм защиты организма является фагоцитоз – поглощение лейкоцитами чужеродных частиц и их внутриклеточное переваривание.

Другой формы защиты является гуморальный иммунитет, осуществляемый лимфоцитами. Они образуют защитные белки – антитела, которые разрушают чужеродные белки. Лимфоциты обладают иммунной памятью, т.е. способностью отвечать усиленной реакцией на повторную встречу с чужеродным телом. Эту функцию они выполняют благодаря тому, что в отличие от других лейкоцитов живут не несколько дней, а 20 и более лет.

Тромбоциты – самые мелкие из форменных элементов крови. Их диаметр – 0,003мм, они безъядерные. Кровяные пластинки способны к агглютинации (склеиванию). Тромбоциты принимают участие в процессе свертывания крови за счет содержащихся в них и выделяющихся при необходимости тромбоцитарных факторов. В связи с этим они способны быстро распадаться, склеиваться в конгломераты, вокруг которых возникают нити фибрина. Продолжительность их жизни 5-8 дней.

Кров - рідка сполучна тканина, яка утворює спільно з тканинною рідиною і лімфою внутрішнє середовище організму. Кров виконує різноманітні функції. Найголовніші з них:

- транспортна (транспорт поживних речовин, кінцевих продуктів метаболізму, газів, гормонів);

- захисна (клітинний і гуморальний імунітети, згортання крові);

- терморегуляторна;

- гомеостатична.

Всі ці функції здійснюються завдяки складному складу крові. Кров складається з рідкої частини - плазми і зважених у ній клітин - формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Плазма крові містить 90-92% води і 8-10% сухої речовини. Сухий залишок складається із органічних сполук і мінеральних речовин. Білки плазми крові виконують ряд важливих функцій. Вони беруть участь у підтримці рН крові на постійному рівні. Білки надають в'язкість крові, що має важливе значення у підтриманні артеріального тиску. Також беруть участь у згортанні крові, є факторами імунітету, служать для побудови білків тканин і переносниками ряду гормонів, мінеральних речовин і ліпідів.

Формені елементи крові мають ряд особливостей у зв'язку з виконуваними функціями. Так, еритроцити виникли в процесі еволюції як клітини, що містять дихальні пігменти, які здійснюють перенесення кисню і вуглекислого газу. Вони мають форму без'ядерного двояковогнутого диска. Така форма дозволяє максимально наблизити внутрішній вміст до поверхні еритроцита. Ця ж будова дозволяє збільшити загальну поверхню еритроцитів. Все це сприяє виконанню основної функції еритроцитів - транспортної.

Складовою частиною еритроцита є гемоглобін - білок, що забезпечує дихальну функцію крові. Він легко приєднує і віддає кисень без зміни валентності заліза.

Лейкоцити - білі кров'яні тільця, які виконують захисну функцію. Лейкоцитам, на відміну від еритроцитів властивий амебоїдний рух, завдяки чому вони здатні рухатися між клітинами різних тканин організму і виконувати властиві тільки їм функції. Вони забезпечують клітинний імунітет - захист організму від мікроорганізмів і речовин, які несуть генетично чужорідну інформацію. Таким чином, основне завдання імунної системи крові - підтримання гомеостазу організму.

Однією з форм захисту організму є фагоцитоз - поглинання лейкоцитами чужорідних частинок і їх внутрішньоклітинне перетравлення.

Іншою формою захисту є гуморальний імунітет, здійснюваний лімфоцитами. Вони утворюють захисні білки - антитіла, які руйнують чужорідні білки. Лімфоцити мають імунну пам'ять, тобто здатність відповідати посиленою реакцією на повторну зустріч з чужорідним тілом. Цю функцію вони виконують завдяки тому, що на відміну від інших лейкоцитів живуть не кілька днів, а 20 і більше років.

Тромбоцити - самі дрібні з формених елементів крові. Їх діаметр - 0,003мм, вони без'ядерні. Кров'яні пластинки здатні до аглютинації (склеювання). Тромбоцити беруть участь у процесі згортання крові за рахунок тромбоцитарних факторів, що містяться в них і виділяються при необхідності. У зв'язку з цим вони здатні швидко розпадатися, склеюватися в конгломерати, навколо яких виникають нитки фібрину. Тривалість їх життя 5-8 днів.

Состав крови - Плазма, сыворотка, фибриноген, эритроциты, лейкоциты, тромбоциты

кров, плазма, форменi елементи, сиворотка, фiбрiноген, лейкоцити, тромбоцити, ерiтроцити

Внутренняя среда организма			Внутрішня середа організму
Кровь (4,5-5л)	Тканевая жидкость (до 20 л)	Лимфа (1-2л)	Кров (4,5-5л)	Тканинна рідина (до 20 л)	Лімфа (1-2л)
Функции			Функції
Дыхательная	Промежуточная среда между кровью и клетками.	Возвращает в кровяное русло тканевую жидкость.	Дихальна	Проміжне середовище між кров’ю і клітинами.	Повертає в кров’яне русло тканинну рідину.
Трофическая	Транспортировка из крови в клетки органов О₂, питательных веществ, минеральных солей, гормонов.	Принимает участие в обмене веществ.	Трофічна	Транспортування з крові до кліток органів О₂, поживних речовин, мінеральних солей, гормонів.	Бере участь в обміні речовин.
Экскреторная	Возвращает в кровяное русло через лимфу воду, СО₂, продукты диссимиляции.	Защитная.	Екскреторна	Повертає в кров’яне русло через лімфу воду, СО₂, продукти дисиміляції	Захисна
Регуляторная			Регуляторна
Терморегуляторная			Терморегуляторна
Гомеостатическая			Гомеостатична
Защитная			Захисна
Транспортная			Транспортна

Элементы крови

Эритроциты	Лейкоциты	Тромбоциты	Еритроцити	Лейкоцити	Тромбоцити
Размеры			Розміри
7-8 мкм	7-20 мкм	2-5 мкм	7-8 мкм	7-20 мкм	2-5 мкм
Количество в 1 л			Кількість в 1 л
4,5-5*10¹²/л	6-8*10⁹/л	300-400*10⁹/л	4,5-5*10¹²/л	6-8*10⁹/л	300-400*10⁹/л
Строение клетки			Будова клітини
Красные безъядерные клетки, двояковогнутой формы, содержащие белок - гемоглобин	Белые кровяные амебообразные клетки, имеющие ядро	Кровяные безъядерные тельца	Червоні без’ядерні клітини, двояковогнутої форми – що містять білок - гемоглобін	Білі кров’яні амебо образні клітини, які мають ядро	Кров’яні без’ядерні тільця
Место образования			Місце утворення
Красный костный мозг	Красный костный мозг, селезенка, лимфатические узлы	Красный костный мозг	Червоний кістковий мозок	Червоний, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли	Червоний кістковий мозок
Место отмирания			Місце відмирання
Селезенка. Гемоглобин разрушается в печени	Печень, селезенка, а также места, где идет воспалительный процесс	Селезенка	Селезінка. Гемоглобін руйнується у печінці	Печінка, селезінка, а також місце, де йде запальний процес	Селезінка
Продолжительность функционирования			Тривалість функціонування
3-4 месяца	В среднем 3-5 дней, некоторые – несколько часов или лет	5-7 дней	3-4 місяця	В середньому 3-5 днів, деякі – декілька годин або років	5-7 днів

Свертывание крови. Згортання крові

Графическое описание процесса свертывания крови

Взаимосвязь в функционировании кровеносной и дыхательной систем в организме человека. Взаємозв'язок у функціонуванні кровоносної та дихальної систем в організмі людини

Система органов дыхания и кровеносная система объединяются в единую функциональную систему для выполнения общей функции – обеспечение организма кислородом и вывода углекислого газа.

Газообмен в организме человека происходит в легких. Место обогащения крови кислородом называется альвеола. Стенка альвеолы состоит из одного слоя плоского эпителия и тонкого слоя эластичных волокон. Альвеолы покрыты густой сетью кровеносных капилляров, в которых осуществляется газообмен.

В легочные капилляры по малому кругу кровообращения поступает венозная кровь. Она бедна кислородом и насыщена углекислым газом. Воздух в легочных альвеолах, наоборот, богат кислородом, а углекислого газа в нем значительно меньше. Поэтому в соответствии с законами осмоса и диффузии кислород из легочных альвеол устремляется в кровь, где соединяется с гемоглобином эритроцитов. Углекислый газ из крови, где он содержится в избытке, проникает в легочные альвеолы. Вдыхаемый и выдыхаемый воздух сильно отличаются по составу. В атмосферном воздухе содержание кислорода доходит до 21%, углекислого газа – 0,03-0,04%. В выдыхаемом воздухе количество кислорода снижается до 16%, содержание углекислого газа увеличивается до 4-4,5%.

Из капилляров большого круга кровообращения кислород поступает в ткани. В артериальной крови кислорода больше, чем в клетках, поэтому он легко диффундирует в них. Углекислый газ из клеток поступает в кровь. В тканях артериальная кровь преобразуется в венозную. По венам большого круга кровообращения венозная кровь поступает в сердце, а оттуда опять в легкие.

Система органів дихання і кровоносна система об'єднуються в єдину функціональну систему для виконання спільної функції - забезпечення організму киснем і виведення вуглекислого газу.

Газообмін в організмі людини відбувається в легенях. Місце збагачення крові киснем називається альвеола. Стінка альвеоли складається із одного шару плоского епітелію і тонкого шару еластичних волокон. Альвеоли вкриті густою сіткою кровоносних капілярів, у яких відбувається газообмін.

В легеневі капіляри по малому колу кровообігу надходить венозна кров. Вона бідна киснем і насичена вуглекислим газом. Повітря в легеневих альвеолах, навпаки, багате киснем, а вуглекислого газу в ньому значно менше. Тому згідно із законами осмосу і дифузії кисень з легеневих альвеол спрямовується в кров, де з'єднується з гемоглобіном еритроцитів. Вуглекислий газ із крові, де він міститься в надлишку, проникає в легеневі альвеоли. Повітря, що видихається і видихається, сильно відрізняються по складу. В атмосферному повітрі вміст кисню доходить до 21%, вуглекислого газу - 0,03-0,04%. У видихуваному повітрі кількість кисню знижується до 16%, вміст вуглекислого газу збільшується до 4-4,5%.

З капілярів великого кола кровообігу кисень потрапляє в тканини. В артеріальній крові кисню більше, ніж у клітинах, тому він легко дифундує в них. Вуглекислий газ із клітин надходить у кров. У тканинах артеріальна кров перетворюється на венозну. По венах великого кола кровообігу венозна кров надходить в серце, а звідти знову в легені.

Сердечно-сосудистая система человека | Описание курса | Кровь и ее элементы (продолжение)